Насвяткувалися…

Изображение 1122Три визначні події, об’єднані в одну – вшанування випускників, звітний концерт вихованців Вишнівського центру творчості дітей та юнацтва і День захисту дітей – відзначало місто вихідними. Та написати хочеться не про урочистості – про це браво відрапортує офіційна преса – а про те, що лишалося практично непоміченим цього дня. Про те, що, на жаль, як мінімум засмучує…

Изображение 1042Хоча, з точки зору офіціозу, все було непогано: парад випускників у вельми дорогих і пишних сукнях, на які більша частина батьків збирала гроші не один місяць (а, може, й рік), аби їхнє чадо було не гірше від інших однолітків, привітання від влади міста з врученням атестатів і подарунків, почесних грамот вчителям, безкоштовне морозиво не лише дітям, а й усім бажаючим, запальні танці й пісні зі сцени… Та є речі, які не побачити було просто неможливо, як не намагайсь… Те, чого б хотілося помічати щонайменше…

Изображение 1165Святкування розпочалися ледь не з ранку – багатьом мешканцям сусідніх будинків можна було навіть не виходити з дому, аби насолодитися виступами: акустика ж у цьому кутку північної частини міста, біля РАЦСу, нічогенька. Що, в принципі, було і непогано з огляду на те, що ледь не зранку періщив дощ…

Коли негода на певний час минула, люди потихеньку підтягнулися до сцени. Та от Изображение 2962халепа – нова порція дощу змусила багатьох шукати прихистку. А от його знайшли не всі. Альтанка, облаштована побіля РАЦСУ, від сили вмістила чоловік із десять – багато хто шкодував, що така вона одна (мабуть, варто було б передбачити їх ще). Кілька дівчат згрупувалися на сходах «Приватбанку» та самого РАЦСУ, інші ж глядачі порозходилися додому, аби не мокнути. Лишилися найстійкіші «оловяні солдатики» – дідусі, бабусі й батьки діток, які і в таку зливу мали виступати на втіху містянам, яких лишилося, може десятків зо два.

Изображение 1056І ось тут так і хочеться сказати: на День захисту дітей найбільшими героями цього дня і справді стали… діти. Не даремно ж кажуть, що артист залишається артистом незалежно ні від стану зоровя, ні від погоди. Вишнівські ж юні «зірочки» загартовують характер змалечку. Як?

Накриття над сценою, на жаль, не гарантувало їм абсолютно захисту – практично вся вона була мокра. Як діти (і найменшенькі в тому Изображение 2962числі) виступали в чешках, добряче ковзаючись і не покалічившись, для мене особисто залишається загадкою. Було чимало моментів, коли здавалося, що, послизнувшись, то одна, то інша дитина як мінімум підверне собі ногу. Про те, що їм часто приходилося як не сідати, так ставати у воду на сцені, вже мовчу (це гарно видно на фото).

«Виліз» іще один невеликий, але не досить приємний «мінус»: не дивлячись на те, що побіля «Приватбанку» ніби й є «гримерки» (над громадським туалетом), Изображение 2965перевзувалися діти прямо на сцені – більше просто ніде було, бо прилаштоване попід сценою накриття вмістило в себе лише апаратуру й команду, що її обслуговувала. Діти ж мокли під зливою поруч – парасолі їх не дуже рятували (а можна було натягти для них хоча б тенти).

Дуже засмучував той факт, що вже о першій годині дня чимало чоловіків (та й жінок) були під гарним «градусом» (для них цей день точно був святковим). На стільки, що «дельтівці» кількох ледь відволочили «під білі рученьки» подалі від сцени.

Изображение 1504Про сміття узагалі мовчу (як і купання п’яних у фонтані в одязі). Чесно кажучи, аби ставила на меті фотографувати лише «мінуси», про свято як таке уже б і не йшлося…

Але воно було. Було в дзвінких дитячих голосочках, які змушували душу то сміятися, то плакати, а то й замислитися… Про любов до мами й тата, про ласкаве Сонечко, дружбу й літечко…

І у танку – веселому, запальному, а то й мрійливому…

Наталка КУЦАК

Цей запис був опублікований в Життя міста та теги , , , , , . Закладка на посилання.

Напишіть відгук

Ваша пошт@ не публікуватиметься. Обов’язкові поля позначені *