Страсний тиждень

страсний тиждень-1Після Вербної неділі наставав Страсний тиждень, кожен день якого мав своє символічне значення. Так, у Страсний понеділок за традицією потрібно було прибрати свою оселю — пофарбувати, помити, почистити. Для жінок цей день розпочинався рано. Ще до сходу сонця мати будила дочок, і ті, вмившись, починали порядкувати: змащувати жовтою глиною долівку на призьбі, потім мили скриню на одяг, лавиці, стіл, двері, чистили вікна тощо. Після обіду йшли на город, аби до живного четверга посіяти все насіння.

У Страсний вівторок жінки прали та прасували білизну, готували святковий одяг. Чоловіки тим часом оглядали поля й заготовляли дрова для випікання пасок.

Середа була днем своєрідного завершення найважливіших робіт: до вечора слід було упоратися з городом, навести лад у хаті, прибрати її зовні. Увечері починали причиняти тісто для пасок, дівчата вибирали яйця для писанок, готували віск, писало, природні барвники. Хлопці ж прибирали подвір’я, складали дрова, звільняли двір від всякого мотлоху тощо.

страсний тиждень-2Приготування до празникування розпочиналися у Страсний четвер, який ще називають Живним або Чистим. За стародавнім звичаєм на світанку цього дня дорослі і діти особливо урочисто миються. Господині розвішують у домівці рушники, прикрашають стіни барвистими витинанками. Свічкою, принесеною увечері з церкви, випалюють зображення хреста на одвірку над входом до хати. Страсну свічку зберігають до наступного Страсного четверга.

Традиційно у цей день купували дітям якісь обновки. А ті зранку ходили до родичів і хресних батьків по пампушки у вигляді символічних пташок. Дарували також яблука, горіхи, випічку, нині ж переважно — різноманітні солодощі. Грошей дітям не давали, бо вони нагадують, що за 30 срібняків Іуда зрадив Ісуса Христа.

Цього ж дня починали пекти паски. Зазвичай, пекли їх кілька, різних розмірів — для кожного члена родини і одну велику — для всіх. Прикрашали їх візерунками з тіста — подвійними, потрійними косами, хрестами, решітками, віночками. Увечері відбувалося богослужіння — страстя, під час якого прочитувалося 12 євангелій і страсний тижденьдзвонили у всі дзвони. Опісля дзвони замовкали і їх не було чути аж до Святого Воскресіння. Замість них використовували дерев’яні калатала, скликаючи народ до церкви.

Велика п’ятниця — це день жалоби на спомин про страсті і смерть Христа. Богослужіння Великої п’ятниці проникнуті Духом жертовної любові та безмежного милосердя до людського роду. Цього дня християни строго постили, не співали і не веселилися. Вважалося, що той, хто сміється у п’ятницю, проплаче цілий рік. Кульмінацією цього дня є винесення Плащаниці. Досі старші люди намагаються нічого не їсти, хоча дехто постить аж до самої неділі.

У Велику Суботу в обов’язки господаря входило підготувати кошик для посвяти — його промивали у проточній воді й сушили на сонці. Жінки ж малювали страсний тиждень-3писанки, готували смажене й варили їсти, а увечері наповнювали кошик. Ввечері його наповнювали святковими наїдками: клали паски — пшеничні і сирну, писанки, крашанки, сало, домашню ковбасу, хрін, часник, грудку вершкового масла, сіль, свічку, накриваючи усе рушничком.

Цікаво те, що звичай нести паски до храму саме у кошику з’явився в Україні вже після першої світової війни. До цього замість кошика наїдки клали у святкову скатертину.

Цей запис був опублікований в Свято наближається та теги , , , , . Закладка на посилання.

Напишіть відгук

Ваша пошт@ не публікуватиметься. Обов’язкові поля позначені *