Як ми зі шкільними підручниками «бодалися»…

pidruchnyky  Учням 4-х і 7-х класів цього навчального року не пощастило – їм встигли змінити шкільну програму, але запізнилися з… підручниками. Вже й третя чверть добігає кінця, а віз…і нині там. Ще обіцяючи з травня минулого року, їх «довозять» і досі.

Підручники для 4-х і 7-х класів вирішили повністю передрукувати, щоб вони відповідали новій навчальній програмі. У травні пройшов конкурс, де кожна школа нібито могла вибрати ті підручники, які їй сподобалися більше.

«Вчителі країни матимуть можливість ознайомитися з конкурсними підручниками, обрати один із них, а школи – замовити підручники, які обрали їхні педагоги», – браво рапортувала прес-служба МОН. Насправді ж, це було лише «рейтинговим голосуванням» – держзамовлення визначало міністерство. Та грошей на це у держбюджеті, як виявилося, не було. Спочатку. І для переважної більшості школярів Изображение 005підручники планували зробити платними. Крім вузького кола соціально незахищених категорій дітей – позбавлених батьківського піклування, сиріт, інвалідів та з малозабезпечених родин.

Потім усе ж кошти виділили на… 50% від потреби. На другу половину розщедритися мали місцеві органи самоврядування. Та от халепа: у вересні-жовтні, невідомо з якого дива, «ненадруковані» підручники цілими комплектами продавали на «Петрівці» і для 4-х, і для 7-х класів. Щоправда, не по 35-50 грн., а вдвічі дорожче: «Українську мову» можна було придбати в середньому по 70-75 грн., «Англійську мову» – за 110 грн.

Як згодом виявилося, перші екземпляри «Математики» Листопад, які реалізовувалися за ті ж 75 грн., були «пробниками», випущеними з помилками.

Як підручники потрапили у вільний продаж до того, як були надруковані за дежзамовленням – узагалі таємниця за сімома печатями. Адже є відповідна постанова Кабміну №181 від 11 березня 2009 року, якою передбачено застосування штрафних санкцій за «невиконання або несвоєчасне виконання суб’єктом господарювання зобов’язань та за виготовлення комерційних тиражів до завершення строку виконання державного замовлення».

На початку вересня міністр освіти й науки Сергій Квіт запевняв, що підручники надійдуть до шкіл із «невеликою затримкою» і зобовязувати їх купувати батьків ніхто не має права. Одночасно класними керівниками розгорнуласяletter-mon кампанія по збору коштів на підручники під гаслом «ми вас не маємо права змушувати, але ви ж самі розумієте: це потрібно для ваших дітей – у них же тести…». Збирали не багато, не мало, а… по 400 грн. за 4 основні позиції – «Українська мова», «Математика», «Англійська мова», «Природознавство». І стільки ж – на спецзошити. Принаймні, так було в 4-А Вишнівської ЗОШ №3 (детальніше опишу в матеріалі про побори в школах). Жалітися директору ніхто не став – у перший же день практично всі дружно скинулися. Принаймні, на спецзошити точно.

Ще перед початком навчального року МОН опублікувало рекомендації щодо можливості використання старих підручників та можливістю скачування їх в електронному вигляді на сайті МОН. І от тут розпочалося найцікавіше. Скачати їх із міністерського сайту не виходило у багатьох – складалося враження, що викладено було тільки ярлики. Я вже мовчу про те, що викладено було е-підручники не з врахуванням потреб УСІХ дітей на ВСІ програми, а лише ті, що зайняли призові місця у рейтингу – отже, можливість рівного доступу до освіти скоротилася в рази. Скажімо, у дітей, які навчалися за такими програмами, як «Росток». На офіційних сайтах видавництв можна було дещо знайти з найменувань, але… по пів-підручника. Тобто, до Нового року вчимося, а далі – як хочете (все правильно: бізнес є бізнес – хочте, купуйте).

Изображение 006Хто міг, роздруковував на роботі електронні варіанти і забезпечував своїх дітей і їх однокласників – але вже за гроші. З мінімальною ставкою – за вартість паперу. І гарантією, що на потреби класу кошти не здаватимуть.

У чому ж «прикол», якщо листом від міносвіти було дозволено користуватися старими підручниками, додаючи лише теми, яких там не було і пропускаючи ті, які з програми вилучили?..

Про це можна тільки здогадуватися. У нашому класі, неприклад, вчитель твердо стояла на позиції: у мене затверджена міністерством програма, змінити її я не можу. Це у вересні. А до сьогодні ми вже поміняли… аж три різні підручника трьох різних авторів! (замисліться на хвилиночку, співставте!). При чому маразм ситуації в тому, що два останніх – Богдановича змінили на Богдановича-Іляшенко – лише через те, що в першому… менша кількість номерів. Клас… А якби ВСІ придбали завізований на початку року підручник Листопад?.. Гроші псу під хвіст – 75 грн. Коментарі потрібні?..

Мовчу вже про те, що міносвіти ще на початку серпня розробило методичні рекомендації щодо використання старих підручників з кожного предмета і вже у серпні, їх отримали педагоги всіх шкіл. От тільки останні про це батькам чомусь забули сказати…

CAM00011Далі був листопад, потім – грудень, січень… На початок грудня видавництва-«гаранти» – «Грамота», «Генеза», «Освіта» – відзвітували: чотири назви багатотиражних видань надруковано! Підручники для учнів 4-х і 7-х класів були доставлені до обласних управлінь освіти лише 20 січня 2016 року. І то – не всіма й не для всіх. Досі у класах або ж старі, або ж по 2-3 найменування взагалі немає. Це при тому, що батьків запевняли: відсутність підручників на навчальному процесі особливо не позначиться.

Потрібні книжки бачить лише в школі – додому їх учителі не дають, бо ж на 33-37 школярів є лише по 10-16 підручників, і ніяк їх не розділиш. Тож, щоб приготувати домашні завдання, або користуєшся Інтернетом, або бігаєш по однокласниках, у яких підручники є. Бо добре, коли вдома є ноутбук чи компютер, а як нема? Або він є, та один, а дітей – двоє?..

Изображение 014При чому, майбутнього навчального року нас чекає те ж саме: програму знов змінять, і ми підемо кружляти вальсом по колу, знов купуючи нові підручники, бо якась Василиса Премудра видасть підручник математики, де 2+2=4 вивчатимуть не на 2-му занятті, а на 5-му, а велосипедист в задачі вже не їхатиме з пункту А в пункт Б, а з Ікс в Ігрек. Все. Купуйте нову книжку – стара не підходить. А історія переписується шаленними темпами.

То може, якщо держава не може забезпечити дітей вчасно бежкоштовними підручниками, хай внесе вартість книжок в споживчий кошик. При мінімальному прожитковому мінімумі для цих дітей 1146 грн. і вартості комплекту в 1200 грн.?..

Наступного року нам обіцяють: підручники будуть, і будуть для всіх. Тож, наша пісня гарна й нова?.. У травні побачимо, чи дадуть, як раніше, списки необхідних підручників і зошитів батькам на руки…

Наталка КУЦАК

Проте «диявол ховається в дрібницях» (замість післямови)

Якщо раніше в ст.12 Закону України «Про освіту» було сказано, що держава «забезпечує випуск підручників, посібників, методичної літератури», то в новій редакції — вже «організовує забезпечення підручниками учнів». Заміна «забезпечує» на «організовує» суттєво змінила функції держави щодо забезпечення підручниками. А доповнення ст. 35 Закону України «Про освіту» положенням про те, що «Держава гарантує безоплатне забезпечення підручниками учнів загальноосвітніх навчальних закладів із числа дітей-сиріт, дітей-інвалідів/інвалідів I—III групи, дітей, позбавлених батьківського піклування, та дітей із сімей, які отримують допомогу відповідно до Закону України «Про державну соціальну допомогу малозабезпеченим сім’ям», фактично узаконило плату за підручники для більшості школярів України.

Хоча ухвалення цих поправок прямо порушує ст. 53 Конституції України («…Держава забезпечує доступність і безоплатність дошкільної, повної загальної середньої … освіти в державних і комунальних навчальних закладах…»).

Щось іще?..

Цей запис був опублікований в Життя міста. Закладка на посилання.

Напишіть відгук

Ваша пошт@ не публікуватиметься. Обов’язкові поля позначені *