Що ви не знали про Масляну: історія, традиції, обряди

2015-02-16_06-49-31  Про це свято знають практично всі. Але якщо поставити конкретне запитання: що таке Масляна, – відповіді прозвучать досить різні. Для когось вона пов’язана з веселощами і масовими гуляннями, хтось бачить в ній один з етапів підготовки до Великого посту. Ну, а комусь хочеться смачненьких млинців.

  Всі наведені варіанти вірні, адже Масляна – свято різностороннє і передбачає величезну кількість обрядів і символів. Чому ж християни святкують Масницю? Останній день Сирного тижня називається Прощеною неділею. Вона завершує низку підготовчих тижнів до Великого посту. Всього «вступний» період триває 22 дні, і за цей час Церква налаштовує віруючих на потрібний духовний лад.

масленица  Якщо заглибитися в історію, стає очевидним, що Сирна седмиця (седмиця – буквально «сімка», від слав. седмъ. Церковнослов’янська назва тижня, щоденного календарного циклу) – найбільш давня серед тижнів перед Великим постом. Вона з’явилася під впливом палестинської чернечої практики – місцеві ченці майже весь сорокаденний період перед Великоднем проводили на самоті, розійшовшись по пустинним місцям. До початку Страсної седмиці вони сходилися знову, але деякі не поверталися, вмираючи в пустелі. Розуміючи, що кожен новий піст може стати останнім у їхньому житті, вони за день до розставання просили один у одного прощення і обмінювалися теплими словами. Звідси і назва цього дня – Прощена неділя.

  У традиційному методі весь тиждень їсти молочну їжу – навіть в понеділок, середу і п’ятницю – теж чернече походження. Адже що таке пустеля? Це відсутність їжі, а іноді – і води. Природно, перед таким випробуванням потрібно накопичити сили. Мова, звичайно, не йде про те, що в ці дні монахи об’їдалися. Просто з огляду майбутнього аскетичного періоду пост в понеділок, середу і п’ятницю скасовувався.

f_8525905881457295241Миряни цю чернечу традицію перейняли і розвинули, але при цьому сенс вона отримала дещо інший. Християнину-обивателю не потрібно йти ні в яку пустелю, тому зникає необхідність попереднього підкріплення себе білковою їжею. Але є інший момент – в миру багато спокус, відразу відмовлятися від яких ризиковано. Тому постові обмеження стали вводити поступово, і Сирна седмиця – один з таких етапів, коли вже не можна їсти м’ясо і грати весілля, проте ще можна веселитися і отримувати радість спілкування. Однак і не захоплюватися особливо, пам’ятаючи, що скоро пост.

Дохристиянська історія Масляниці

  Масляна – язичницьке свято, відоме на Русі ще до прийняття християнства і йде корінням в праслов’янські часи. Церква не внесла Масляну у свій календар, але, тим не менш, вона її переосмислила, і саме цей багатовіковий вплив християнства зробив колись язичницьке свято тим яскравим періодом, який відомий вже кілька століть. З часом Масляна втратила колишнє сакральнє значення і перетворилася на простий тиждень відпочинку і веселощів.

масленица-картинка  Праслов’янська Масляна відзначалася на початку весни – в день весняного рівнодення, коли день остаточно відвойовував у ночі перевагу. За сучасним календарем це приблизно 21 або 22 березня. В Україні, Росії та Білорусі – регіонах, де, власне, і зародилися масляні звичаї, – останні дні першого весняного місяця завжди були непередбачувані. То відлига прийде, то морози притиснуть. «Весна з зимою борються», – говорили наші предки. І ось саме на Масляну проводилася межа, до якої в світі панував холод, а після – остаточно приходило тепло. Все знову поверталося на круги своя, і це повернення життя було одним з головних предметів святкування.

  А там, де є життя, там і його розвиток. Масляна, крім ідеї циклічності, несе в собі елементи культу родючості. Земля воскресала, сходим останній зимовий сніг. І тепер 767751люди повинні були їй допомогти, надати цьому процесу якусь сакральну основу. Говорячи більш звичним мовою, обряди Масляної покликані освятити землю, наповнити її силами, щоб вона дала рясний урожай. Для селян, які становили основу давньоруського суспільства, урожай був головною цінністю, тому не дивно, що масляним церемоній приділялася особлива увага. Масляна була свого роду язичницької літургією, тільки в ролі Бога тут виступала сама природа і її стихії, яким слов’янин приносив імпровізовану жертву.

  І останнє, що можна сказати про сакральну складову Масляної- це свято було ще й поминальним. Селяни вірили, що їхні предки, які душею перебували в краю мертвих, а тілом – в землі, могли впливати на її родючість. Тому дуже важливо було не гнівити предків і вшанувати їх своєю увагою. Найбільш поширеним способом задобрити духів була тризна – поминальні дійства, які включали в себе жертвоприношення, траурний плач, рясні трапези. Вважалося, що в тризнах невидимо беруть участь самі небіжчики.

4799_or  По суті, Масляна була однією зі спроб людини наблизитися до таємниці життя і смерті, своєрідною системою, в межах якої весь космос сприймався як нескінченна низка вмирання і воскресіння, в’янення і розквіту, темряви і світла, холоду і тепла, єдності і боротьби протилежностей. До речі, інтимні відносини на відміну від середземноморських і західноєвропейських культур теж сприймалися слов’янами як щось сакральне, як джерело нового життя. Зараз в це важко повірити, але це так.

  Після прийняття християнства сакральне наповнення Масляної практично зникло, залишився лише його зовнішній антураж і веселість, яка відома нам за творами дореволюційних письменників.

Традиції, звичаї і обряди Масляниці

  Перший цікавий звичай – їсти молочну їжу. Справа в тому, що в кінці березня перший раз після зими отелялись корови, і в будинках з’являлося молоко. Оскільки різати худобу взимку вкрай нерозумно, а старі запаси м’яса підходили до кінця, молочна їжа і борошняні вироби були основним джерелом білка. Звідси і назва – Масляна, Масница, Блинниця.

чучело2Є у свята і деякі особливості, які характерні переважно для України і Білорусі. Це його «жіночність». Масляна так і звалася в народі – Бабський тиждень. Вона сприймалася як період, під час якого так чи інакше головну роль у розважальних обрядах грали саме представниці прекрасної статі. У ці дні проводилися заручин, а в ще більш давню епоху – укладалися шлюби. При цьому увага приділялася всім аспектам жіночого буття – і невинності (вихвалялась ідея дівчата-красуні та дівчата-наречені), і материнства (жінка-мати, жінка-берегиня), і мудрості (жінка-старенька, жінка порадниця).

  Діставалося «на горіхи» і чоловікам. Наприклад, в п’ятницю зять повинен був запросити тещу в свій будинок, частувати її, пригощати горілкою інших гостей і примовляти: «Пийте, люди добрі, щоб у моєї тещі горло не пересихало!». Це був тонкий натяк на зайву балакучість матер жінки. До речі, так звані «золовкині посиденьки» (золовка – сестра чоловіка) і взагалі ходіння жінок в гості один до одного теж є частиною «бабського» елемента свята.

 Про їжу. Це дуже важливий момент всіх давньослов’янських свят. Коли сім’я сідала за стіл, тим самим запрошувала і предків взяти участь в цій трапезі. Поминальне котейка-масленица-1654768походження мають і традиційні млинці. З подачі російського фольклориста Олександра Афанасьєва наприкінці XIX століття утвердилося переконання, що млинець – це образ Сонця. Але є й інша наукова версія, що у слов’ян млинець був споконвічно поминальним хлібом. Він круглий (натяк на вічність), теплий (натяк на земну радість), зроблений з борошна, води і молока (натяк на життя).

 Православ’я не стало повністю знищувати Масляну як світське народне свято, яке несло в собі добрі мотиви. Це і повага до природи, і шанобливе ставлення до жінки (особливо в традиціях народів України), і шанування предків, і любов до минулого.

 Масляна – свято радісне. Дуже важливо, щоб свято об’єднувало, а не роз’єднувало. Тож, готуйте млинці, запрошуйте в гості рідних та друзів, і насолоджуйтеся останніми днями перед Великоднім постом!

Цей запис був опублікований в Свято наближається. Закладка на посилання.

Напишіть відгук

Ваша пошт@ не публікуватиметься. Обов’язкові поля позначені *