Байдужість – те, що тягне світ у прірву

poor_birdПрирода – прародителька життя на Землі. Вона з такою майстерністю створила світ, з яким знанням справи малює художник свої картини. Такими фарбами розмалювала все навкруги, що нам залишається тільки милуватися та насолоджуватися тією казкою, яку дарує нам природа. Але люди мало того, що йдуть зі сумним, байдужим обличчям по засніженим білим снігом вулицям і не помічають красу навколишнього світу, але і своїми вчинками, а ще більше бездіяльністю знищують гармонію природи. Ось ви замислювалися коли-небудь, дивлячись на білі кучугури за вікнами та на зграю змерзлих горобців, як холодно їм в цей зимовий день? Деякі байдужо скажуть «ні», хтось відповість позитивно – але це лише слова! А чи знаєте ви, що 9 з 10 синиць не переживають сильних морозів? Тому дії – ось що повинно говорити за нас: зробіть годівниці, побудуйте шпаківні для наших маленьких друзів чи просто почастуйте птахів м’якоттю хліба, розкришивши її на підвіконні. Напевно, ви зараз замислились і у вашу голову прийшла думка: «Навіщо все це потрібно?» або «Чи мало людей ладні діяти, щоб зберегти природу?»

  5252Птахи – це одна зі складових природи, а все, що створено завдяки їй доповнює один одного. Ось уявіть, що всі птахи на Землі зникли. Які будуть наслідки?

  По-перше, світ стане не таким яскравим: щезнуть прекрасні співочі голоси пташок, ми перестанемо прокидатися від їх чарівних мелодій, які пробуджують не тільки природу від сну, але й почуття кохання в нашій душі. А щезнуть почуття – зникне романтика, не буде народжуватися поезія, так як птахи – джерело натхнення. А яскраві кольори птахів перестануть привертати нашу увагу.

Всього цього немає, немає цих відчуттів. Уявили?

13713385Так, картина не найкраща, але це тільки один бік медалі – естетичний. А тепер інший – більш практичний. Наші сади, зі соковитими, смачними та улюбленими фруктами, без втручання санітарів плодоносні дерева усіються комахами. Адже тільки один вид птахів – синиці – за один сезон знищують приблизно 10 тисяч комах-шкідників. І ось замість гладенького, красивого яблука маємо фрукт із декількома тунелями, які так вміло зробили гусениці. Воно непридатне ні на продаж, та й їсти цей фрукт не дуже приємно. Взимку птахи також не відпочивають: вони знищують шкідників, які ховаються під корою дерев, в гілках. А хижі птахи знищують багато гризунів, зберігаючи цим значну частину врожаю зернових культур. Наприклад, один боривітер за місяць тільки для пташенят принесла у гніздо приблизно 100 мишоподібних гризунів та 200 ховрахів.  Але не зважаючи на те, що ці птахи є великими та сильними, з потужними крилами та дзьобом, вони також потребують захисту, так як птахам важко витримати натиск цивілізації. Ускладнює існування багатьох птахів і діяльність людини: вирубка лісів, осушення боліт, застосування отрутохімікатів. Особливо небезпечно впливає використання отрутних хімічних речовин проти шкідників: обприскування лісів, садів та городів. Слова Дж. Уолліса, сказані наприкінці XX століття, стали пророчими: «Якщо програма зі знищення шкідників буде здійснюватися, то в наступні 10 років загине більше тварин, ніж за всі попередні тисячоліття історії людства».

1272300788_screenhunter_11-apr.-26-20.48Охорона тварин, в тому числі і птахів, – дуже відповідальна міжнародна справа, тому була створена «Червона книга», у яку занесли 63 види рідкісних птахів, які знаходяться на межі вимирання. Але все ж таки потрібно підкреслити, що занесення птахів в «Червону книгу» не гарантує їх спасіння. Це лише перший крок на шляху захисту природи, а ви – люди – повинні зробити і другий, і третій, і… І пам’ятайте, що все у природі є суттєвим і що важливо не тільки милуватися природою, але й робити все для збереження прекрасного, якщо не бажаєте відчути той жах, який сповнив серця ліквідаторів аварії на ЧАЕС: «Коли весняний ранок зустрічає тебе мертвою тишею, коли не чутно мелодій птахів – здається, що життя зупинилося». А байдужість – це бездіяльність, яка веде до непередбачуваних результатів. Тож потрібно оберігати беззахисних, допомагати милим серцю друзям, так як добро завжди повертається до того, ким було зроблено. Безумовно, ви відчуєте це, коли весняним щебетанням чи збереженим врожаєм птахи віддячать вам.

І нехай слова Леонардо да Вінчі підтвердять все сказане: «Природа так про все подбала, що постійно знаходиш чому повчитися». Навчайтеся і знайте, що птахи – невід’ємна ланка під назвою життя, без якої не можливе існування світу. Нехай природа буде для вас джерелом знань та натхнення. І пам’ятайте: до прекрасного можна доторкнутися тільки серцем. Будьте вдячні природі і вона подарує гармонію вашій душі!

Цей запис був опублікований в В гостях у Музи. Закладка на посилання.

Напишіть відгук

Ваша пошт@ не публікуватиметься. Обов’язкові поля позначені *