Яке воно Різдво по-українські?

95862_originalРіздво святкують у багатьох країнах світу, і у кожній Святий вечір виглядає по-різному. Як же святкують справжнє українське Різдво, які звичаї та традиції ще й досі не згасли, спробуємо розібратись.

В давній українській традиції до Різдва готувались завчасно. А починалася вона з пори жнив. Саме тоді господарі дбайливо зберігали обжинкового Рай-Дідуха (Дідуха), в який встромляли стебла різних злакових культур: жита, пшениці, вівса та інше. До свят завершували практично всю важливу роботу по господарству і ретельно прибирали в будинках – вибілювали помешкання й квітами розмальовували камін, застеляли нові або чисто випрані скатерки, рядна й рушники.

Обов’язковим вважалася купівля обновок для усіх членів сім’ї, а також новий посуд для будинку. Із воску власної пасіки люди виготовляли святкові свічки, приказуючи спеціальні замовляння і молитви.

У підготовці брали участь всі: й малі, й старі. Бабусі навчали дітвору колядувати,щедрувати і засівати. 32Хлопці та дівчата, готуючись до колядок, збиралися гуртом, виготовляли ритуальні наряди, вчилися виконувати дійства з вертепом і різдвяною зорею. Також обирали свого головного отамана (“березу”), побажальників (той, хто бажатиме), скарбника, міхоношу (той, хто буде носити мішок) та інших виконавців.

Коли підготовка була завершена і наставав час сідати за стіл, першим за українською традицією мав бути господар, а за ним по старшинству інші. Всі поважно продмухували лавки, щоб не присісти на Духа, бо вважалося, що на багату кутю приходять духи предків. Під час святої вечері не годилося вставати із-за столу (це могла робити лише господиня, яка сідала перед столом), розмовляли поважно й не голосно.

Напередодні Святої вечері, не гоже було ходити у гості чи до іншої хати, а також нічого не позичали. Всі намагалися бути вдома разом і навіть подорожуючі воліли повернутись до цього дня додому. Розпочинаючи Святу Вечерю, господар з молитвою набирав з горщика у нову макітру кутю, додавав тертого маку та медову ситу й ставив на стіл (де горіла запалена свічка, лежав книш та паляниця).

Потім найстарший господар брав ложкою кутю і промовляв молитву за покійних дідів і батьків, запрошуючи їх на вечерю. Для них та відсутніх членів сім’ї на столі спеціально ставили дві чарки і тарілки (з них ніхто не їв, але туди насипали куті). У деяких районах зберігся звичай підкидати ложку куті до стелі, приказуючи, щоб Бог 1christmasevedinner08послав багато приплоду в господарстві. Потім господар підносив чарку та виголошував молитву за сущих членів родини. За вечерю чарка чергою обходила
всіх дорослих родичів, а страви споживали зі спільних мисок.

Вважалося доброю прикметою, коли на Святу Вечерю приходили одинокі, бідні, неприкаяні люди. Їх щедро брали й догоджали.

Після вечері люди починали співати колядки, які ще з дохристиянських часів присвячувалися створенню Світу, Богу-сонцю, урожайності і приплоду домашньої живності. Ворожили за бадилинками, які витягали з-під скатерки на столі. Потім батьки обдаровували дітей, гостей та один одного грішми й дарунками, що символізувало майбутній достаток й багатство

Що й казати, сучасне Різдво дещо інакше, багато звичаїв збереглися лише у пам’яті наших дідусів та бабусь, а деякі традицій і взагалі пали у забуття. Проте дещо таки зберіглося і це насамперед звичай колядувати.

Отже, колядувати починали під вечір. Тоді виходили перші дитячі ватаги колядників, кожен мав через плече торбинку, куди складали гостинці. Питали у господарів кому колядувати (найчастіше синові чи дочці), ставали перед «застільним вікном» і виспівували магічні вірші-молитви. Люди з вірою, надією та повагою ставились до таких щиросердних «вістунів добра і щастя».

Господарі завжди переживали, аби першою не прийшла особа жіночої статі, тому дуже раділи вищувальникам та радо обдаровували хлопців грішми та гостинцями (цукерками, яблуками, горіхами, книшиком і т.д.).

Різдво – це найкращий привід поласувати смачненьким, поспівати та наповнити своє серце добром! А ви підете колядувати?

Цей запис був опублікований в Свято наближається. Закладка на посилання.

Напишіть відгук

Ваша пошт@ не публікуватиметься. Обов’язкові поля позначені *